Заступник глави НБУ назвав причини зміцнення гривні

Все про економіку та фінанси

Заступник глави НБУ Юрій Гелетій під час брифінгу констатував, що з початку року офіційний обмінний курс гривні до долара зміцнився на 4,5%, причому з кінця квітня ревальваційні тенденції посилилися.

“Українські експортери наростили обсяги продажів. Зокрема, за рахунок зростання світових цін на продовольство та продукцію гірничо-металургійного комплексу. Як результат збільшився продаж іноземної валюти бізнесом на міжбанківському ринку. По-друге, населення продовжувало продавати більше валюти, ніж купувати. По-третє, покращенню ситуації на валютному ринку сприяло зменшення військової напруги на кордонах. Крім того, зараз відновився інтерес нерезидентів до українських цінних паперів, що створює додаткову пропозицію валюти”, - зауважив Ю. Гелетій.

Він підкреслив, що Національний банк не таргетує і не прогнозує курс:

“В Україні діє плаваюче курсоутворення. Курс гривні може коливатися в обидва боки. НБУ дотримується послідовної політики на валютному ринку відповідно до Стратегії валютних інтервенцій і дає змогу ринку самостійно визначати курс.

Ми не плануємо валютні інтервенції наперед. Це неможливо. Ключовим фактором присутності або неприсутності на валютному ринку є амплітуда та швидкість зміни валютного курсу в будь-який бік протягом дня. Спочатку червня з активізацією інтересів попиту інвесторів-нерезидентів в ОВДП значно збільшилася пропозиція іноземної валюти і курс став досить швидко ревальвувати. Саме для згладжування надмірних коливань Національний банк купував валюту на міжбанківському ринку”.

Заступник глави Нацбанку звернув увагу, що з кінця квітня укріплення гривні “розпочалося відразу після заяв про завершення т.зв. [військових] "навчань" [Росії] та початку відведення військ від українських кордонів”, що “знизило рівень невпевненості учасників ринку, і вони почали більш охоче продавати іноземну валюту” (цитата).

“У травні вагому підтримку пропозиції валюти надав її продаж з метою сплати квартальних податків, яких, до речі, в травні було зібрано більше, ніж планувалося. Також у травні інвестори-нерезиденти припинили вихід з ОВДП (у травні сальдо їх операцій на ринку було близьким до нуля, тоді як у квітні вони купили 260 млн дол).

У червні нерезиденти вже відновили купівлю ОВДП і тим самим сформували значну пропозицію валюти. З початку місяця вони продали вже понад 400 млн дол.

Також упродовж останніх місяці підтримує ринок гарна кон`юнктура зовнішніх ринків для продукції українського експорту. Зокрема, компанії гірничо-металургійного сектору продали рекордно великі обсяги валюти.

Вагому підтримку пропозиції валюти на ринку надав продаж валюти клієнтами банків на готівковому сегменті”, - додав Ю. Гелетій.

Крім того, він прокоментував вплив сезонних факторів на валютний ринок упродовж останніх років:

“До 80% пропозиції валюти формується такими галузями, як гірничо-металургійний комплекс та агропромисловий комплекс. Остання галузь має виражені сезонні цикли - певне зростання продажів [валюти] навесні під час посівної та значне зростання восени, коли відбувається збір і переробка нового врожаю. Також пропозиція валюти збільшується під час сплати квартальних податків (це другий місяць кварталу).

Сезонні аспекти попиту на валюту також корелюються з інтенсивністю бюджетних видатків, які зазвичай нарощуються в міру наближення до кінця року. Утім в поточному році певний вплив на стан валютного ринку мали окремі бюджетні видатки в квітні-травні, у т.ч. пов`язані із закупівлею вакцин.

Упродовж останніх років ці сезонні паттерни були актуальними. Утім інколи несезонні чинники також можуть істотно нівелювати вплив сезонних. До таких належить, зокрема, захід і вихід нерезидентів в ОВДП чи з ОВДП. Наприклад, у квітні під загострення конфлікту з нашим північним сусідом нерезиденти продавали ОВДП і купували великі обсяги валюти, нівелювавши вплив сезонного збільшення продажу валюти з боку компаній АПК”.