Суди відмовилися задовольнити позови "Укртрансгазу" до "Харківгазу" на 1,2 млрд грн

Все про економіку та фінанси

01.06.2021 Госпсуд Харківської області відмовився задовольнити позов “Укртрансгазу” до “Харківгазу” (в справі №922/4129/19) про стягнення 789 млн грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу; 108 млн грн пені; 9,6 млн грн 3% річних; 25,4 млн грн інфляційних втрат.

“Проаналізувавши наявні докази в матеріалах справи, суд зазначає про неможливість перевірити, який саме обсяг газу позивач облікував в системі, що, на думку останнього, відповідач використав за період з липня по грудень 2018 року та січня-лютого 2019 року без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи та несанкціонованих відборів з газорозподільної системи відповідача природного газу споживачами.

Судом враховано, що до обсягу небалансу позивачем було безпідставно зараховано обсяг газу, котрий був поставлений підприємствам теплокомуненерго постачальником АТ "НАК "Нафтогаз України"”, - йдеться в рішенні суду від 01.06.2021.

31.05.2021 Східний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу “Укртрансгазу” та залишив без змін рішення Госпсуду Харківської області від 03.09.2020 (у справі №922/1381/20), яким держкомпанії було відмовлено в задоволенні позову до “Харківгазу” про стягнення заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу в січні-червні 2018 року в розмірі 217,8 млн грн; 3% річних в розмірі 17,8 млн грн; інфляційних втрат у розмірі 34,1 млн грн.

“Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що складені АТ "Укртрансгаз" на підставі пункту 11.4 Договору односторонні акти надання послуг балансування обсягів природного газу не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження визначення обсягів та вартості та обсягу послуг балансування газу у спірний період.

АТ "Укртрансгаз" не надано суду доказів наявності небалансів в системі у заявлені позивачем періоди, не надано суду доказів резервування частини діючої ємності газосховища, потужності закачування та відбору газосховища, що необхідні для виконання ним обов`язків з балансування системи, а також не підтверджено вчинення Оператором ГТС заходів спрямованих на усунення загрози цілісності газотранспортної системи”, - йдеться в постанові суду апеляційної інстанції від 31.05.2021.

Разом з тим, 19.03.2021 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу “Укртрансгазу” та скасував рішення судів попередніх інстанцій у справі №922/3987/19, якими держкомпанії було відмовлено в задоволенні позову до “Харківгазу” про стягнення 222,8 млн грн заборгованості; 15,3 млн грн пені; 1,3 млн грн 3% річних за послуги добового балансування обсягів природного газу. Верховний Суд відправив цю справу на новий розгляд у Госпсуд Харківської області.

Суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що між сторонами відсутній договір, який би передбачав врегулювання добових небалансів та відсутня згода на придбання природного газу в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу, а позивач на надав первинних документів, які б свідчили про реальність вчинення балансуючих дій кожної доби, тоді як додані односторонні акти врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць не містять відомостей про джерела внесення в них інформації.

Натомість Верховний Суд вирішив, що висновки судів попередніх інстанцій - передчасні, “зроблені без належної оцінки обставин справи та з порушенням вимог чинного законодавства”.

Цитата з постанови суду касаційної інстанції від 19.03.2021:

“Пославшись на те, що діючим договором від 17.12.2015 не передбачено оплату за добові небаланси, а врегульовано умови та порядок розрахунків за послуги місячного балансування, ні місцевим, ні апеляційним господарськими судами належним чином не було перевірено реальність вчинення позивачем балансуючих дій відповідно до вимог Кодексу ГТС та не надано оцінку усім доводам та обставинам, зазначеним АТ "Укртрансгаз" у позовній заяві.

Так, судами попередніх інстанцій не було досліджено підстави виникнення заборгованості, з вимогами про стягнення якої звернувся позивач, обставин дотримання позивачем вимог Кодексу ГТС щодо порядку визначення небалансу, не було з`ясовано, чи дійсно була здійснена позивачем закупівля газу для врегулювання небалансів саме відповідача і який саме обсяг газу позивач облікував в системі, який, на думку останнього, відповідач використав за період з березня по червень 2019 року, в тому числі безпідставно відібраного відповідачем з газотранспортної системи природного газу для покриття його власних виробничо-технологічних витрат без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи та несанкціонованих відборів з газорозподільної системи відповідача природного газу споживачами”.

“Укртрансгаз” входить у групу “Нафтогазу”. Держкомпанія забезпечує діяльність українських підземних сховищ газу, а також здійснює роботи з модернізації й будівництва магістральних газопроводів і об’єктів на них. До 1 січня 2020 року “Укртрансгаз” також управляв українською газотранспортною системою. Однак після завершення анбандлінгу цю функцію виконує “Оператор ГТС” (який заявляє про борг обл- і міськгазів зі відібраний газ на понад 10 млрд грн, у т.ч. групи "імені" Фірташа - на 8 млрд грн).

Раніше “Укртрансгаз” повідомляв, що учасники ринку заборгували йому за негативні небаланси у 2016-2019 роках 43,6 млрд грн. При цьому держкомпанія подала 68 позовів на 45,4 млрд грн (з урахуванням штрафних санкцій).

"Укртрансгаз" за підсумками І кварталу 2021 року звітував про збиток 30,3 млн грн (за цей же період 2020 року - 16,3 млрд грн). Чистий дохід за січень-березень становив 1,27 млрд грн (за січень-березень 2020 року - 1,03 млрд грн). Збиток держкомпанії за 2020 рік - 2,62 млрд грн (за 2019 рік - 23,6 млрд грн). Чистий дохід торік становив 6,03 млрд грн (за 2019 рік - 3,27 млрд грн).

"Харківгаз" входить у групу РГК (Регіональна газова компанія), пов’язану з Дмитром Фірташем. За оцінками учасників ринку, вона контролює близько 70% розподілу газу в Україні.

"Харківгаз" є засновником “Харківгаз Збуту”, в якого "Нафтогаз" намагається відсудити 2,2 млрд грн.

10.03.2021 Східний апеляційний госпсуд частково задовольнив позов "Нафтогазу" в справі №922/2381/16 та вирішив стягнути з "Харківгазу" 175,2 млн грн боргу за договором №13-228-ВТВ на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013.

За даними "Нафтогазу", на 05.05.2021 сумарна прострочена заборгованість перед ним регіональних газопостачальних підприємств за природний газ - 23,6 млрд грн (у т.ч. газзбутів, які пов’язані з групою Фірташа, - 12,8 млрд грн).

На початку червня 2021 року ДБР провело обшуки в 37 операторів газорозподільних систем, в Міненерго, НКРЕКП.

"У 2017 році тодішні посадовці Міненерговугілля у змові з «обл-, міськгазами» уклали з 37 приватними операторами договори, у яких передбачено безоплатне користування державним майном. За три роки внаслідок вказаних дій державі завдано збитків на суму 1,488 млрд гривень", - констатували в ДБР.

Контекст

Як писав Finbalance, 27.05.2021 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу “Укртрансгазу” та залишив без змін рішення Госпсуду Дніпропетровської області від 10.03.2020 і постанову Центрального апеляційного госпсуду від 16.07.2020 (у справі №904/5807/19), якими держкомпанії було відмовлено в задоволенні позову до “Дніпропетровськгазу” про стягнення 141 млн грн заборгованості та пені за неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором транспортування природного газу №1512000702 від 17.12.2015 у частині оплати рахунків за добові небаланси.

Цитата з постанови Верховного Суду:

“Позивачем не надано судам попередніх інстанцій доказів того, що на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами існував договір в редакції, яка б передбачала врегулювання щодобових небалансів, або ними були внесені відповідні зміни до вже існуючого договору в порядку, встановленому договором, а саме письмово з підписами уповноважених осіб.

При цьому в позовній заяві позивач посилається на порушення п. 2.6 договору від 17.12.2015, відповідно до якого замовник має оплачувати послуги на умовах, зазначених в договорі, тоді як вказаний договір не передбачає вчинення дій щодо врегулювання щодобових небалансів та оплату такого балансування, а регулює лише визначення вартості місячного небалансу та порядок його оплати.

Крім того судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять первинних документів, які б свідчили про реальність вчинення балансуючих дій кожної доби та понесення витрат пов`язаних з таким балансуванням, а додані до матеріалів справи односторонні акти врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць не містять відомостей про джерела внесення в них інформації. Також коригуючі акти врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць не містять пояснень, чому відбулися коригування, тим самим ставлять під сумнів достовірність інформації, зазначеної в основних актах.

<...> Судом не було встановлено порушення господарськими судами норм процесуального та матеріального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі”.

Як писав Finbalance, 17.02.2021 Госпсуд Львівської області відмовився задовольнити позов “Укртрансгазу” до “Львівгазу” (в справі №914/2579/19) про стягнення 1,15 млрд грн (у т.ч. заборгованість за послуги балансування обсягів природного газу - 972,5 млн грн).

Згідно з судовими матеріалами, “Укртрансгаз” вказував на виникнення у відповідача обсягів негативних небалансів природного газу внаслідок безпідставного відбору ним з газорозподільної системи природного газу для покриття його власних потреб виробничо-технічних витрат без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи та внаслідок несанкціонованих відборів з газорозподільної системи відповідача природного газу споживачами, у яких в спірні періоди не було жодного постачальника природного газу. Йдеться про період з липня 2018 року по лютий 2019 року.

Натомість “Львівгаз” зазначав, що “різниця між обсягами газу, які були подані позивачем від імені і за дорученням постачальників (замовників послуг транспортування) у розподільні газопроводи відповідача, і обсягами газу, які були передані відповідачем споживачам постачальників, може свідчити про втрату у розподільних мережах відповідачем вантажу, прийнятого до перевезення від постачальника”, а тому “відповідач при транспортуванні втратив вантаж (газ) постачальників, а не позивача” (цитати).

Госпсуд Львівської області погодився з аргументом відповідача і вирішив, що “вимоги пов`язані з втратою вантажу при транспортуванні у розподільних мережах, може пред’явити вантажовідправник (постачальник), а не оператор ГТС (позивач)”, і “втрата вантажу відбулася поза межами газотранспортної системи і оператор ГТС до цього відношення не має” (цитата).

“Суд зазначає про необгрунтованість позовних вимог, оскільки: позивач не довів обставин надання послуг відповідачу протягом спірного періоду, їх обсягу і вартості; не довів причинного зв`язку між понесеними витратами і заявленими вимогами; у спірному правовідношенні відповідач не є замовником послуг транспортування газу і замовником послуг балансування; балансування газотранспортної системи оператором ГТС не є послугами; вимоги відшкодування шкоди у зв`язку з втратою вантажу (газу) у розподільних мережах можуть бути пред`явлені відповідачу вантажовідправниками (власниками газу)”, - йдеться в рішенні Госпсуду Львівської області від 17.02.2021.

10.02.2021 Госпсуд Львівської області відмовився задовольнити позов “Укртрансгазу” до “Львівгазу” в ще одній справі - №914/2/19 - про стягнення 698,4 млн грн (у т.ч. 456 млн грн - заборгованість за послуги балансування обсягів природного газу, 160,7 млн грн - пеня, 61 млн грн - інфляційні втрати, 20,7 млн грн - 3% річних; початковий обсяг позовних вимог був 826,2 млн грн, але частину з них - на 127,9 млн грн - “Укртрансгаз” відкликав).

У цьому випадку суд також зауважив, що “вимоги пов`язані з втратою вантажу при транспортуванні у розподільних мережах, може пред’явити вантажовідправник (постачальник), а не оператор ГТС”. “Газ, який передається у газорозподільні мережі, Оператору ГТС на праві власності не належить. Відтак, права позивача не можуть бути порушені втратою природного газу відповідачем при його транспортуванні у своїх мережах, оскільки це була б втрата вантажу (газу) постачальника, а не позивача”, - йшлося в рішенні Госпсуду Львівської області від 10.02.2021.

08.06.2021 Північно-західний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу "Укртрансгазу" та залишив без змін рішення Госпсуду Волинської області від 20.10.2020 (у справі №903/973/19), яким держкомпанії було відмовлено в задоволенні позову до "Волиньгазу" про стягнення 354,3 млн грн за послуги балансування в період з липня 2018 року до лютого 2019 року.

Цитата з постанови суду апеляційної інстанції:

“Місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що позивачем не доведено закупівлю газу у вказаній ним кількості, як і здійснення розподілу газу у тій чи іншій кількості.

АТ «Укртрансгаз» не надано доказів вчинення дій з балансування газотранспортної системи. Зокрема, не надано суду доказів резервування частини діючої ємності газосховища, потужності закачування та відбору газосховища, що необхідні для виконання ним обов`язків з балансування системи. Відсутність технічної угоди свідчить про те, що обсяги природного газу, що закачувались до газосховищ та відбирались з газосховищ мали би відповідати обсягам, згідно підтверджених номінацій замовників послуг транспортування/зберігання природного газу.

Позивачем не надано жодних первинних документів, які б свідчили про реальність надання послуг балансування АТ "Волиньгаз" за газові місяці липень 2018 лютий 2019 року відповідно до положень Кодексу ГТС”.

13.04.2021 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу “Укртрансгазу” та залишив без змін рішення Госпсуду Чернігівської області від 16.02.2021 (у справі №927/1041/19), яким держкомпанії знову ж таки було відмовлено в задоволенні позову до “Чернігівгазу” про стягнення 389,2 млн грн (у т.ч. 325 млн грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу; 46,9 млн грн пені; 4,45 млн грн 3% річних; 12,8 млн грн інфляційних втрат).

Згідно з судовими матеріалами, за твердженням “Укртрансгазу”, негативні небаланси газу виникли внаслідок безпідставного відбору відповідачем з газотранспортної системи природного газу для покриття його власних виробничо-технологічних витрат без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи.

Госпсуд Чернігівської області зазначив, що “в матеріалах справи відсутні та позивачем не надано доказів на підтвердження наявності між сторонами договору, який би регулював відносини саме щодо врегулювання місячних небалансів, оплата за які є предметом цього позову (не подано докази, які б свідчили про внесення до діючого Договору відповідних змін, з метою приведення його в відповідність до чинного Кодексу ГТС)” (цитата).

Північний апеляційний госпсуд погодився з висновком суду першої інстанції, зауваживши, що “у позивача відсутнє право на стягнення вартості послуг балансування, оскільки факт надання послуг обґрунтовується умовами договору, надання яких ним не передбачено, відтак є недоведеним, що також виключає підстави для стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних” (цитата).

Разом з тим, 10.02.2021 Госпсуд Чернівецької області частково задовольнив позов “Укртрансгазу” до “Чернівцігазу” (у справі №926/1577/20) та вирішив стягнути з відповідача на користь позивача 384,3 млн грн (у т.ч. 349,1 млн грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 19,9 млн грн інфляційних втрат і 14,6 млн грн - 3% річних).

Тоді суд дійшов висновку, що компанією “Чернівцігаз” “безпідставно відібрано з газотранспортної системи природний газ, при цьому не повернуто в газотранспортну мережу природного газу", внаслідок чого у відповідача виник негативний небаланс.

27.01.2021 Госпсуд Івано-Франківської області задовольнив позов “Укртрансгазу” до “Івано-Франківськгазу” (в справі №909/65/20) та вирішив стягнути з відповідача на користь позивача 358,2 млн грн (у т.ч. 325,3 млн грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 16,2 млн грн інфляційних втрат, 1 млн грн пені, 15,6 млн грн 3% річних).

Суд констатував, що "відповідач як замовник послуг транспортування у спірні газові місяці через точку входу до газотранспортної системи не подав жодних обсягів природного газу, однак при цьому, здійснив відбір природного газу з точки виходу з газотранспортної системи, що склали обсяги його негативних місячних небалансів за відповідні періоди, для врегулювання яких були надані послуги балансування".

08.06.2021 Східний апеляційний госпсуд частково задовольнив позов “Укртрансгазу” до “Луганськгазу” (в справі №913/64/17) та вирішив стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 78,8 млн грн по оплаті послуг балансування обсягів природного газу, наданих відповідачу у вересні - грудні 2016 року; пеню в сумі 7,2 млн грн; 3% річних в сумі 2,5 млн грн; інфляційні втрати в сумі 17,3 млн грн.

Цитата з постанови суду апеляційної інстанції:

“Матеріали справи свідчать, що позивачем встановлено наявність у відповідача негативних місячних небалансів у вересні 2016 року в обсязі 1052,554 тис.куб.м., у жовтні 2016 року в обсязі 1811,126 тис.куб.м., в листопаді 2016 р. в обсязі 2962,417 тис.куб.м. та грудні 2016 р. в обсязі 4000,241 тис.куб.м., що не були врегульовані відповідачем у строк та в порядку, визначеними умовами Договору та Кодексом

Наявність негативного небалансу газу у відповідача у вказаний період (вересень - грудень 2016 р.) підтверджується звітами самого відповідача про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за вересень, жовтень, листопад та грудень 2016 року.

Водночас, відповідач не оплатив надані позивачем послуги балансування для врегулювання негативних місячних небалансів у належний для цього строк (за період: вересень-грудень 2016 р) в сумі 78 817 709,68 грн, чим порушив умови п. 9.4 договору та п. 4 глави 4 розділу XIV Кодексу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи відповідача з приводу того, що укладений між сторонами договір №1512000708 транспортування природного газу від 17.12.2015 не покладає на останнього обов`язків з оплати послуг балансування та не регламентує спірні правовідносини сторін, а фактично стосується лише однієї складової - замовлення розподілу потужностей є необґрунтованими, оскільки за умовами п. 2.3 договору відповідач може отримувати послуги з транспортування природного газу як за всіма трьома складовими, так і окремо кожну із складових вказаних послуг. У випадку допущення відповідачем в місяці споживання газу місячного негативного небалансу та незакриття такого небалансу в добровільному порядку останньому надається послуга з балансування природного газу.

Оскільки негативний небаланс виник саме в газорозподільних мережах відповідача, відповідно, саме на відповідачеві лежить відповідальність за виникнення негативного небалансу в системі, що, відповідно, підтверджує правомірність заявлених позивачем вимог щодо стягнення заборгованості за надані послуги з балансування обсягів газу у відповідних місяцях 2016 року.

Відповідно, саме відповідач має здійснити оплату за надані позивачем послуги з балансування обсягів природного газу відповідно до умов договору від 17.12.2015 та положень Кодексу газотранспортної системи, враховуючи відсутність факту добровільного врегулювання відповідачем місячних негативних небалансів в обсягах природного газу, що виникли у 2016 році”.

"Дніпропетровськгаз", “Львівгаз”, "Волиньгаз", “Чернівцігаз”, “Івано-Франківськгаз”, "Чернігівгаз" та низка інших облгазів входять у згадану вище групу РГК "імені" Фірташа. З цим же бізнесменом пов`язують і "Луганськгаз".

Як писав Finbalance, 27.01.2021 Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити позов “Укртрансгазу” до ПАТ “Київгаз” у справі №910/11215/18 про стягнення 216,6 млн грн, що включає вартість безпідставного набутого (відібраного з ГТС) газу на суму 146,2 млн грн і доходи в розмірі 70,6 млн грн, які відповідач отримав (міг отримати) від вказаного майна.

Згідно з судовими матеріалами, йдеться про газ в обсязі 11929,66 тис. кубів, який, за оцінками позивача, відповідач несанкціоновано відібрав у 2015-2018 роках.

Так, “Укртрансгаз” зауважував, що набуття “Київгазом” природного газу відбулося внаслідок відбору останнім газу з точок виходу з газотранспортної системи в більшому обсязі, ніж було транспортовано позивачем споживачам природного газу, а споживачі відбирали газ без підтверджених номінацій постачальником.

За висновками “Укртрансгазу”, згідно з Кодексом газотранспортної системи, “Київгаз” був зобов’язаний самостійно закупити відповідний обсяг природного газу для ліквідації несанкціоновано відібраних споживачами обсягів природного газу, а не безпідставно відбирати такі обсяги газу в позивача з газотранспортної системи.

Натомість суд зазначив, що “невиконання відповідачем обов’язків щодо здійснення ним балансування природного газу не свідчить про те, що ПАТ «Київгаз» набув газ АТ «Укртрансгаз» при здійснені ним своїх функцій щодо розподілу природного газу на користь споживачів останнього” (цитата).

“Спірні обсяги природного газу були набуті споживачами (третіми особами на боці відповідача), які є підприємствами - виробниками теплової енергії, що не заперечується цими третіми особами (ними лише вказується, що цей газ був набутий ними у НАК «Нафтогаз України» (постачальника) на підставі укладених договорів купівлі-продажу, а не безпосередньо у позивача). Відтак, ПАТ «Київгаз» не може вважатися належним відповідачем у даному кондикційному позові”, - йшлося в рішенні Госпсуду м. Києва від 27.01.2021.

У держреєстрі засновником “Київгазу” вказана КМДА. Разом з тим, раніше ЗМІ писали про можливий вплив на компанію в т.ч. Юрія Бойка (близький до Дмитра Фірташа).

Додамо, що 01.06.2021 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу "Укртрансгазу" та залишив без змін постанову Північного апеляційного госпсуду від 11.02.2021 і рішення Госпсуду м. Києва від 08.07.2020 (у справі №910/19081/19), якими “Укртрансгазу” знову ж таки було відмовлено в задоволенні позову до “Нафтогазу” про стягнення 698,4 млн грн.

Згідно з судовими матеріалами, свої позовні вимоги “Укртрансгаз” обгрунтовував тим, що “Нафтогаз” не здійснив оплати за отримані послуги балансування відповідно до умов Договору №1602000329 транспортування природного газу від 12.02.2016, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 546,1 млн грн. Крім того, позивач заявляв до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.

Суди вирішили, що "чинними нормативно-правовими актами не передбачено здійснення позивачем коригування небалансу замовників послуг транспортування попередніх періодів, по яких позивач вже здійснив балансування; за період до 28.04.2017 у позивача були відсутні правові підстави (повноваження) здійснювати алокацію; за період надання позивачем послуг балансування у травні, червні, жовтні, листопаді та грудні 2017 року, то позивачем не було дотримано встановлені Кодексом та Договором строки повідомлення відповідача про наявний у останнього небаланс, що, очевидно, унеможливило відповідача самостійно врегулювати небаланс в строк до 12-го числа наступного місяця (так як всі розрахунки та акти були направлені позивачем відповідачу після 12-го числа); при цьому, позивачем також не було дотримано строків надання відповідачу розрахунку вартості послуг балансування та рахунку на оплату" (цитата).

Довідково

Як писав Finbalance, 28.04.2021 Північний апеляційний госпсуд задовольнив апеляційну скаргу “Нафтогазу” та скасував рішення Госпсуду м. Києва від 11.01.2021 (у справі №910/9617/20), яким було частково задоволено позов ТОВ “Дніпропетровськгаз Збут” і вирішено стягнути з “Нафтогазу” 1 млрд грн (у т.ч. “суму безпідставно збережених коштів” у розмірі 966,4 млн грн, 3% річних у розмірі 26,98 млн грн, інфляційні втрати в розмірі 5,7 млн грн).

Згідно з судовими матеріалами, ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" зазначало, що з липня 2015 року по січень 2019 року придбало в "Нафтогазу" природний газ для потреб побутових споживачів на 18,5 млрд грн, у т.ч. для потреб населення без лічильників газу - на 2,7 млрд грн.

Спір виник через зміну Кабміном норм споживання газу для населення в разі відсутності газових лічильників. ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" висловлювало думку, що в нього сформувалася переплата, і компанія намагалася відсудити її в “Нафтогазу”. Підставою для свого позову ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" називало постанову Кабміну №143 від 27.02.2019.

Натомість Північний апеляційний госпсуд вказав, що позивач просить стягнути грошові кошти, які були ним сплачені у період з липня 2015 року по січень 2019 року, тоді як згадана постанова була прийнята в лютому 2019 року та набрала чинності в березні 2019 року - тобто вже після здійснення спірної оплати позивачем.

“Зі змісту постанови КМУ №143 від 27.02.2019 року не вбачається, що вказаний нормативно-правовий акт має зворотню дію в часі, тому відсутні правові підстави для здійснення коригування заборгованості та встановлення заборгованості за природний газ, придбаний для потреб побутових споживачів у період з липня 2015 року до 01.02.2019 року (у розрізі договорів)”, - констатував суд апеляційної інстанції.

Донедавна в держреєстрі засновником ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" був вказаний "Дніпропетровськгаз", який входить у групу "РГК" (Регіональна газова компанія), пов’язану з Дмитром Фірташем (наразі ж як засновники цього ТОВ фігурують кіпрські компанії Porala Ventures Limited, Pasler Enterprises Limited, Nesiba Ventures Limited, Matheron Limited, Krezer Holdings Limited).

22.03.2021 Госпсуд Дніпропетровської області прийняв до розгляду заяву “Нафтогазу” про відкриття провадження у справі №904/2573/21 про визнання банкрутом АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз".

Своє клопотання “Нафтогаз” мотивував заборгованістю "Дніпропетровськгазу" на 370,1 млн грн.

Проте 14.04.2021 суд відмовився відкрити провадження в справі про банкрутство “Дніпропетровськгазу”, обгрунтовуючи своє рішення тим, що кошти з рахунків компанії не були списані в примусовому порядку у зв`язку “із зупиненням виконання цих наказів на підставі судового рішення, а не у зв`язку з неплатоспроможністю”.

Крім того, суд зауважив, що між “Нафтогазом” і “Дніпропетровськгазом” триває низка судових спорів, у яких “Дніпропетровськгаз” оскаржує суму боргу та доводить припинення частини зобов’язань через зарахування зустрічних однорідних вимог.

За даними "Нафтогазу", на 05.05.2021 борг ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" перед ним становив 2,04 млрд грн.

Як зазначалося вище, загальна заборгованість усіх регіональних газозбутових підприємств перед НАКом на вказану дату - 23,6 млрд грн (у т.ч. газзбутів, які пов’язані з групою Фірташа, - 12,8 млрд грн).

Додамо, що 22.04.2021 Шостий апеляційний адмінсуд задовольнив апеляційні скарги НКРЕКП, газзбутів, пов’язаних з групою РГК Дмитра Фірташа, і компаній-“близнюків” цих газопостачальних підприємств та скасував ухвалу Окружного адмінсуду м. Києва від 08.02.2021, якою на вимогу “Нафтогазу” в рамках забезпечення його позову в справі №640/2658/21 було

- заборонено для НКРЕКП (Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) - видавати ліцензії на постачання природного газу для низки новостворених юросіб (ТОВ "Вінниця-Газзбут", ТОВ "Волинь-Газзбут", ТОВ "Дніпропетровськ-Газзбут", ТОВ "Житомир-Газзбут", ТОВ "Закарпат-Газзбут", ТОВ "Запоріж-Газзбут", ТОВ "Івано-Франківськ-Газзбут", ТОВ "Київобл-Газзбут", ТОВ "Рівне-Газзбут", ТОВ "Суми-Газзбут", ТОВ "Харків-Газзбут", ТОВ "Чернівці-Газзбут", ТОВ "Чернігів-Газзбут");

- заборонено для “старих” ТОВ “Вінницягаз Збут”, ТОВ “Волиньгаз Збут”, ТОВ “Дніпропетровськгаз Збут”, ТОВ “Житомиргаз Збут”, ТОВ “Закарпатгаз Збут”, ТОВ “Запоріжгаз Збут”, ТОВ “Івано-Франківськгаз Збут”, ТОВ “Київоблгаз Збут”, ТОВ “Львівгаз Збут”, ТОВ “Миколаївгаз Збут”, ТОВ “Рівнегаз Збут”, ТОВ “Сумигаз Збут”, ТОВ “Харківгаз Збут”, ТОВ “Хмельницькгаз Збут”, ТОВ “Чернівцігаз Збут”, ТОВ “Чернігівгаз Збут” виставляти в паперовому та електронному вигляді побутовим споживачам рахунки, акти, будь-які інші платіжні документи про оплату за природний газ, спожитий ними до січня 2021 року (включно).

Згідно з судовими матеріалами, “Нафтогаз” звертав увагу, що “старі” газзбути та компанії, створені восени 2020 року, мають одне і те ж місцезнаходження юрособи, одних і тих керівників, одні й ті ж види діяльності. Як зазначалося, НКРЕКП в лютому вже видала вказаним новим компаніям ліцензії на постачання електроенергії.

“Нафтогаз” констатував, що створення нових юросіб може бути зумовлене спробою уникнути погашення “старими” газзбутами мільярдних боргів перед НАКом, зокрема, шляхом переведення на нові структури єдиного активу “старих” газзбутів - дебіторської заборгованості побутових споживачів за природний газ, що унеможливить повернення заборгованості.

З огляду на це, “Нафтогаз” просив суд першої інстанції в т.ч. ввести заборону здійснювати операції з відступлення права вимоги до побутових споживачів, але це клопотання тоді не було задоволене.